Заходи КГ №124  з профілактики і попередження булінгу

Булінг у закладах освіти: куди звертатися по допомогу?

Що таке булінг?

Відповідно до пункту 3¹ частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» булінгом (цькуванням) є діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Важливо! Слід відрізняти булінг від конфлікту. Для булінгу характерною є систематичність, тобто вчинення у різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

1) агресивна й негативна поведінка;

2) булінг здійснюється систематично;

3) булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;

4) булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у жертви психічних і фізичних порушень; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

Булінг у середовищі учнів (студентів) може виникати й тоді, коли відбувається боротьба між слухачами за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем (студентом) свого мікросоціуму.

Учасники булінгу

1) жертва булінгу;

2) учасники, які здійснюють насилля, ініціюють та відіграють лідерські ролі у процесі буллінгу – «буллери» або переслідувачі, агресори;

3) наслідувачі – учасники, які позитивно ставляться до знущань над іншими і приймають активну участь у цьому, але зазвичай не є ініціаторами та не відіграють головної ролі;

4) пасивні «буллери» – учасники, які відкрито підтримують буллінг, наприклад шляхом сміху чи привертання уваги до ситуації, проте не втручаються в неї;

5) потенційні «буллери» – учасники, яким подобаються знущання, але вони не виявляють цього ззовні;

6) «спостерігачі» – учасники, які відкрито не беруть участі у буллінгу, і можуть вважати, що це не їхня справа, тобто виявляють байдуже ставлення до ситуації;

7) «потенційні захисники» – ці учасники негативно ставляться до насилля і вважають, що повинні допомогти жертві, проте нічого не роблять;

8) «захисники» – учасники, які виявляють негативне ставлення до явища, вони захищають жертву або намагаються їй допомогти.

Типовою жертвою переслідування найчастіше стає високотривожна, невпевнена у собі людина, схильна до депресивних переживань. Така людина має проблеми у спілкуванні з однолітками (не має друзів або має менше, ніж інші), тому її соціальний статус у колективі часто низький. У фізичному плані такі люди іноді слабші за однолітків (однак це стосується переважно жертв-хлопців). У багатьох випадках жертви тримають свої проблеми «в собі». Мотивами можуть бути побоювання помсти з боку агресорів, недовіра до власних родичів та друзів.

Особистісний портрет «агресора». Переслідувачем у більшості випадків є фізично розвинуті особи, які виховувались у сім’ях з негативним соціальнопсихологічним кліматом – недбайливим або ворожим ставленням з боку батьків, використанням покарань. Часто саме в сім’ї (відносини з батьками та сіблінгами) вони отримали перший досвід насильства і згодом почали переносити його на однолітків та колег. Щодо притаманних їм особистісних рис, то дослідники називають домінантність, агресивність, низький рівень емпатії, гіперактивність та імпульсивність. Завдяки поєднанню таких рис вони іноді стають лідерами агресивних угруповань, мають високий соціальний статус. Вони схильні проявляти агресію не лише до обраних у колективі жертв, а й у ситуації спілкування з іншими людьми.

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

Яких форм буває булінг (цькування)?

Психологічне насильство – форма булінгу, що включає словесні образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ігнорування, бойкот, відмову від спілкування, погрози, приниження, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність завдали шкоди психічному здоров’ю потерпілого.

Фізичне насильство – форма булінгу, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів.

Економічне насильство – форма булінгу, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі, умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру.

Сексуальне насильство  – форма булінгу, що включає принизливі погляди, образливі жести, висловлювання, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення чуток тощо.

З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (передусім прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу (цькуванні) часто вчиняються за допомогою електронних засобів комунікації, що має назву – кібербулінг, який може проявлятись в різному вигляді:

• перепалка (флеймінг) − обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
• нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
• наклеп − поширення неправдивої, принизливої інформації;
• самозванство − використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
• публічне розголошення особистої інформації − поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
• ошуканство − виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
• відчуження (острокізм, ізоляція) − онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
• кіберпереслідування − приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
• хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в мережі Інтернет, що можуть привести до летальних наслідків;
• використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг − побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).

Кібербулінг є формою психологічного насильства.

Куди звернутися по допомогу ?

До керівника закладу освіти

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від насильства та булінгу Повідомлення про випадок булінгу(цькування) може бути подано керівнику закладу освіти в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646, керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

• невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
• за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
• повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
• повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
• скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Важливо відмітити, що до складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

Варто наголосити, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

До Національної поліції України

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію з відповідною заявою, на підставі якої складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Справа передається до суду і розглядається протягом 15 днів з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Куди я можу звернутись для отримання безоплатно консультації і роз’яснення з правових питань?

Безоплатно консультацію і роз’яснення з правових питань ви можете отримати:

• звернувшись до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (контакти: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry);
• написавши в Телеграм-чат: http://legalaid.gov.ua/telegram.html або Вайбер-чат: http://legalaid.gov.ua/viber.html;
• скориставшись мобільними застосунками «Безоплатна правова допомога» або «Твоє право (завантажуйте з Google Play чи App Store: https://bit.ly/3hwwgqR або https://bit.ly/3iorbkEт);
• зателефонувавши на Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги − 0 800 213 103.

Важливо! Якщо дитині необхідна психологічна допомога – звертайтеся на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

 За булінг як і за будь-яке правопорушення передбачена відповідальність

 Закон України від 18 грудня 2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» запровадив адміністративну відповідальність за булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Так, відповідно до статті 173⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, − до винної особи може бути застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадські роботи від 20 до 40 годин.

За вчинення булінгу групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення законодавством передбачено накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи від 40 до 60 годин.

У разі цькування малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідальність будуть нести їх батьки або особи, які їх замінюють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, а у випадку вчинення таких дій групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, − у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи від 40 до 60 годин.

Судова практика щодо притягнення винних осіб за вчинення булінгу

• Постанова Горностаївського районного суду Херсонської області від 19 липня 2021 року у справі № 655/370/21 (притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітньої особи).
• Постанова Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2021 року у справі № 676/3889/21 (притягнення до адміністративної відповідальності матері малолітньої особи).
• Постанова Сквирського районного суду Київської області від 11 березня 2020 року у справі № 376/567/20 (притягнення до адміністративної відповідальності вчителя початкових класів за цькування малолітньої особи).
• Постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року у справі № 945/2220/19 (визнання директора школи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв’язку з щодо неповідомленням керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу).

Закони України та нормативні акти

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Розпорядження КМУ "Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового осітньоного середовища у новій українській школі на 2021 рік" від 23.12.2020 р. №1668-р

Лист МОН "Деякі питання організації виховного процесу у 2021-2022 навчальному році щодо формування у дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок"

МОН України "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)

Наказ МОН "Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)"

Лист ДОН ДОДА №6210-0-211-21 та МОН України №19-423 "Про виконання вимог законодавства щодо захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі постраждалі від жорстокого поводження"

Наказ МОН "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"

Наказ ДОН від 02.09.2021 №149 "Про організацію превентиної роботи у 2021-2022 навчальному році"

Наказ ДОН від 27.01.2021 №22 "Про затвердження Порядку організації роботи в закладах освіти з сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах"

На допомогу класному керівнику

Додатково повідомляємо, що діє національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі  людьми та гендерної дискримінації – 116 123.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. 

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

На допомогу батькам

Як батькам упоратися з булінгом

Глузування та знущання над дітьми однолітків уже стали частиною шкільного життя. І з роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

Багато батьків уважають, що булінг не така серйозна проблема, як уживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи та знущання, а й на тих, хто їх завдає.

Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:

• Погано вчитися.
• Мати занижену самооцінку.
• Переживати депресивний стан.
• Проявляти агресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.

• Палити та вживати алкоголь.
• Скоювати злочини в майбутньому.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

• Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
• Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
• Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
• Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
• Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
• Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
• Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
• Підтримуйте шкільні програми боротьби з булінгом. Якщо у школі такої програми немає, організуйте її самі разом з іншими батьками, учителями та волонтерами.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

• Дитина стає замкнутою.
• Утрачає друзів.
• Гірше вчиться.
• Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
• Її одяг порваний або забруднений.
• Вона приходить додому із синцями.
• Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем. Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

• Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.
• Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
• Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
• Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
• Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Деяких дітей постійно ображають, а інших узагалі не чіпають. Чому деякі діти притягують кривдників? Діти, яких кривдять дуже часто:

• Відрізняються від інших (зростом, національністю, іншими параметрами).
• Здаються фізично або емоційно слабкими.
• Не впевнені в собі.
• Шукають схвалення.
• Не скаржаться на кривдників.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що вона буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

• Не співчуває іншим.
• Цінує агресивність.
• Любить командувати.
• Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
• Часто свариться із братами й сестрами.
• Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

• Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
• Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.
• Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.
• Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.
• Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.
• Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, які знущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.