STEM-методи навчання

      Сучасний світ змінюється дуже швидко, і заклади освіти повинні йти у ногу з часом. Школа має підготувати дитину до життя, навчивши її працювати з інформацією, критично мислити та вміти робити висновки. Класичний підхід, при якому акцент робився на запам'ятовуванні певного обсягу знань, сьогодні вже не є ефективним. Без опанування учнем умінь, навичок та компетентностей, потрібних на ринку праці, важко розраховувати на професійні успіхи. (перейти до частини з прикладами реалізації навчання конкретних компетентностей через окремі stem-методи)

STEM-підхід до організації навчального процесу, при якому головна увага надається науці, технологіям, математиці та інженерії. В окремих програмах до цих дисциплін додається мистецтво (STEAM), література та читання (STREAM), музика (STEMM). Базові постулати STEM-освіти:

• Практика. Учні виконують конкретні завдання, що дозволяє краще засвоїти теоретичний матеріал.
• Дослідницький підхід. Працюючи в польових або лабораторних умовах, школярі наочно спостерігають, як відбуваються різні процеси.
• Візуалізація. Використання засобів візуалізації допомагає навчитися чітко подавати ідеї, пропозиції та завдання.
• Командна робота. Працюючи над проєктом разом, діти розвивають комунікаційні та організаційні навички.
• Інженерія. Вивчення основ інженерії та природних причинно-наслідкових зв’язків необхідне для гармонійного розвитку людини майбутнього.

STEM-освіта допомагає ефективніше засвоювати матеріал, робить навчальний процес цікавішим. Одним з головних завдань є розвиток у дитини системного та оригінального мислення. Завдяки поєднанню методів з різних наук, школярі навчаються дивитися на речі глобально. Вміння швидко адаптуватися до нових трендів та технологій є дуже важливим на сучасному ринку праці.

       Наскрізне навчання

       В класичній системі освіти набуті знання іноді не несуть помітної практичної користі, тому що з розвитком інтернету інтелектуальний багаж перестав мати таке значення, як раніше. В сьогоденні вчитися потрібно постійно, і не просто заради оцінок чи диплому.

Обов'язкові наскрізні вміння і навички, розвиток яких є головним завданням НУШ:

• системне та критичне мислення
• уміння чітко висловлювати думки як письмово, так і усно
• здатність логічно обґрунтовувати свої ствердження
• уміння адекватно сприймати прочитану інформацію
• ініціативність
• творчість
• контроль емоцій
• здатність оцінювати ризики, розв'язувати проблеми, приймати рішення та співпрацювати з іншими людьми

Розвиток цих навичок у дитини допоможе їй краще справлятися з новими викликами в реальному житті.

      Новий освітній простір

     Важливе місце у концепції Нової української школи відведене питанню створення творчого середовища. На зміну звичним класам із практично стаціонарними партами мають прийти приміщення з мобільними робочими місцями, інтер'єр яких можна швидко змінювати залежно від навчального завдання. Організація простору потребує широкого використання мультимедійних засобів, ІТ-технологій, сучасних лабораторних баз та бібліотек.

Масштабне впровадження ІКТ дозволить оптимізувати навчальний процес, зробити його максимально цікавим для учнів. Розвиватиметься структура і для онлайн-навчання. Взагалі, освітній простір НУШ не обмежуватиметься шкільними приміщеннями. Для формування наукових та винахідницьких навичок планується активно створювати навчальні центри, також впроваджуються програми вільного доступу школярів до музеїв, обсерваторій й інших корисних закладів.

       Навчання по-новому

     Кожна дитина є особистістю, від природи наділеною унікальними здібностями та можливостями. Нова українська школа повинна допомогти виявити та розвинути ці таланти. Вирішення цього завдання буде проводитися на засадах так званої «педагогіки партнерства». Основні принципи такого підходу:

• повага до особистості
• довірливі стосунки
• позитивне ставлення і доброзичливість
• взаємоповага, взаємодія, діалог
• розподілення лідерських повноважень
• дотримання принципів соціального партнерства

В педагогіці партнерства активну участь беруть вчитель, учень та його батьки. Школа має зробити все від неї залежне, щоб глибше залучити родину до навчального процесу дитини, відмовившись від класичної авторитарної схеми «вчитель – учень». Зміниться підхід і до оцінки результатів. Віднині головним їх призначенням стає аналіз прогресу з внесенням відповідних коректив до плану навчання, а не «вирок» успішності учня.